Значення в інших словниках
-
деренчливий —
-а, -е. Який деренчить, у якому чути деренчання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
деренчливий —
Деренчли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
деренчливий —
ДЕРЕНЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який деренчить, у якому чути деренчання. Левко шарпнув на себе деренчливі двері вітряка, переступив через поріг (Стельмах, Хліб.., 1959, 158); Грицько Вересай.. грав на кобзі і підспівував деренчливим, наче розбитий баняк, голосом (Бурл., О. Вересай, 1959, 4).
Словник української мови в 11 томах
-
деренчливий —
Деренчливий, -а, -е Дребезжащій.
Словник української мови Грінченка