Орфографічний словник української мови

держалко

де́ржалко

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. держалко — -а, с. Те саме, що держальце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. держалко — ДЕ́РЖАЛКО, а, с. Те саме, що де́ржальце. Двоє фізкультурників вносять столик і стілець і ладнають їх біля брами, прикріпивши поряд держалко з прапором (Коч., II, 1956, 73); Ви поспішаєте на поміч, берете з Якимових рук держалко з казанком, а він біжить мерщій гнідка ловити (Мирний, IV, 1955, 320).  Словник української мови в 11 томах