держалко

де́ржалко

-а, с.

Те саме, що держальце.

Значення в інших словниках

1. держалко — де́ржалко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. держалко — ДЕ́РЖАЛКО, а, с. Те саме, що де́ржальце. Двоє фізкультурників вносять столик і стілець і ладнають їх біля брами, прикріпивши поряд держалко з прапором (Коч., II, 1956, 73); Ви поспішаєте на поміч, берете з Якимових рук держалко з казанком, а він біжить мерщій гнідка ловити (Мирний, IV, 1955, 320).  Словник української мови в 11 томах