де-факто —
присл. Фактично, на ділі; прот. де-юре.
Великий тлумачний словник сучасної мови
де-факто —
де-фа́кто (лат. de facto, букв. – насправді) фактично, на ділі; в міжнародному праві – одна з форм фактичного визнання однією державою будь-якої іншої держави або уряду, що не зумовлює встановлення дипломатичних відносин.
Словник іншомовних слів Мельничука
де-факто —
НАСПРА́ВДІ (у відповідності до реального стану речей), СПРА́ВДІ, ДІ́ЙСНО, У ДІ́ЙСНОСТІ, ФАКТИ́ЧНО, ПРАКТИ́ЧНО, ДЕ-ФА́КТО книжн., НАСПРА́ВЖКИ (НАВСПРА́ВЖКИ) розм.; ПО СУ́ТІ (перев. при уточненні); НАЯВУ́ (не в мріях, не уві сні).
Словник синонімів української мови
де-факто —
ДЕ-ФА́КТО, присл., книжн. Фактично, на ділі; протилежне де-юре. Наймогутніша держава соціалістичного світу [Радянський Союз] визнала де-факто тимчасовий алжірський уряд (Наука.., 2, 1958, 29); — Зневолений ведмідь повинен був де-факто визнати свою неволю.
Словник української мови в 11 томах
де-факто —
рос. де-факто (латин. de facto букв. — насправді) — 1. Фактичне здійснення, "наділі". 2. У міжнародних відносинах — одна з форм фактичного визнання однією державою іншої до встановлення правових дипломатичних відносин.
Eкономічна енциклопедія