де-юре —
присл. Юридично, на підставі закону, права; формально; прот. де-факто. Де-юре визнання — у міжнародному праві – повне, остаточне і офіційне визнання держави та уряду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
де-юре —
Правно, див. юридичний
Словник чужослів Павло Штепа
де-юре —
де-ю́ре (лат. dejure, букв. – за правом) згідно із законом, формально; у міжнародному праві – офіційне визнання держави або уряду, що веде до встановлення дипломатичних та інших відносин між державами.
Словник іншомовних слів Мельничука
де-юре —
ОФІЦІ́ЙНО (відповідно до урядових постанов, у службовому порядку), ОФІЦІА́ЛЬНО, УРЯДО́ВО заст.; ФОРМА́ЛЬНО (з дотриманням формальностей); ЮРИДИ́ЧНО, ДЕ-Ю́РЕ книжн. (відповідно до закону). Денис Ісакович офіційно був сторожем нового млина (М.
Словник синонімів української мови
де-юре —
ДЕ-Ю́РЕ, присл., книжн. Юридично, на підставі закону, права; формально; протилежне де-факто. [Варка:] Де-юре, може, й неправильно. А де-факто — набила добре, а там, як знає (Мик., І, 1957, 154); Я написала їй листа, що..
Словник української мови в 11 томах
де-юре —
рос. де-юре (латин. de jure, букв. -за правом, у межах права) — 1. Те, що здійснене згідно з законом, формально (напр., здійснено державні/реєстрацію організації, об'єднання). 2. У міжнародному праві — офіційне визнання держави або уряду, зарубіжного представництва.
Eкономічна енциклопедія