Орфографічний словник української мови

дзвенькотіти

дзвенькоті́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дзвенькотіти — -очу, -отиш, недок., діал. Підсил. до дзвенькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвенькотіти — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
  3. дзвенькотіти — ДЗВЕНЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Підсил. до дзве́нькати. Поміж жовті смуги ліхтарень і.. шиб дзвенькотять дзвіночки (Вільде, Б’є восьма, 1945, 89).  Словник української мови в 11 томах