Орфографічний словник української мови

дзвенькіт

дзве́нькіт

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дзвенькіт — -коту, ч., діал. Те саме, що дзвенькання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвенькіт — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  3. дзвенькіт — ДЗВЕ́НЬКІТ, коту, ч., діал. Те саме, що дзве́нькання. За столом стояла тиша, порушувана тільки тихим дзвенькотом виделок і ножів (Собко, Біле полум’я, 1952, 91).  Словник української мови в 11 томах