дзвенькіт

дзве́нькіт

-коту, ч., діал.

Те саме, що дзвенькання.

Значення в інших словниках

1. дзвенькіт — дзве́нькіт іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. дзвенькіт — див. звучання  Словник синонімів Вусика
3. дзвенькіт — ДЗВЕ́НЬКІТ, коту, ч., діал. Те саме, що дзве́нькання. За столом стояла тиша, порушувана тільки тихим дзвенькотом виделок і ножів (Собко, Біле полум’я, 1952, 91).  Словник української мови в 11 томах