Орфографічний словник української мови

дзвенькати

дзве́нькати

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дзвенькати — -аю, -аєш, недок., діал. Дзенькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвенькати — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
  3. дзвенькати — ДЗВЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Дзенькати.  Словник української мови в 11 томах