дзвенькати —
дзве́нькати дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
дзвенькати —
-аю, -аєш, недок., діал. Дзенькати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзвенькати —
ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил.
Словник синонімів української мови