дзеркальце

дзе́ркальце

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. дзеркальце — -я, с. 1》 Зменш. до дзеркало 1). 2》 перен. Блискуча пігментна долька, смужечка і т. ін. на пір'ї птахів або на тілі комах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дзеркальце — див. дзеркало  Словник синонімів Вусика
3. дзеркальце — Дзе́ркальце, -ця, -цю; -льця, -лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дзеркальце — ДЗЕ́РКАЛЬЦЕ, я, с. 1. Зменш. до дзе́ркало 1. На подвір’ї шахти 3 нею ми зустрілись — Дівчина в маленьке Дзеркальце дивилась (Бойко, Про 17 літ, 1958, 19); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
5. дзеркальце — Дзеркальце, -ця с. ум. отъ дзеркало.  Словник української мови Грінченка