Великий тлумачний словник сучасної мови

дзеркальце

дзе́ркальце

-я, с.

1》 Зменш. до дзеркало 1).

2》 перен. Блискуча пігментна долька, смужечка і т. ін. на пір'ї птахів або на тілі комах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дзеркальце — дзе́ркальце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. дзеркальце — див. дзеркало  Словник синонімів Вусика
  3. дзеркальце — Дзе́ркальце, -ця, -цю; -льця, -лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дзеркальце — ДЗЕ́РКАЛЬЦЕ, я, с. 1. Зменш. до дзе́ркало 1. На подвір’ї шахти 3 нею ми зустрілись — Дівчина в маленьке Дзеркальце дивилась (Бойко, Про 17 літ, 1958, 19); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  5. дзеркальце — Дзеркальце, -ця с. ум. отъ дзеркало.  Словник української мови Грінченка