дзизкати —
ДЗИЖЧА́ТИ (перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові), ЗУМКОТІ́ТИ, ДЗВЕНІ́ТИ, ДЗИНЧА́ТИ розм., ДЗУМІ́ТИ розм.; БРИНІ́ТИ, ДЗЕЛЕНЧА́ТИ розм. (дзвінко); ФУРЧА́ТИ розм., ХУРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
дзизкати —
Дзи́зкати, -зкаю, -зкаєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дзизкати —
ДЗИ́ЗКАТИ, ає, недок., розм. Швидко проноситись, пролітати з дзижчанням. Б’є звідкілясь артилерія… Тріщать столітні дерева, валяться. Скрізь свистять, дзизкають і гудуть черепки… Земля тремтить, так гупає (Вас., Незібр. тв.
Словник української мови в 11 томах