Значення в інших словниках
-
дзюб —
див. дзьоб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дзюб —
дзюб → дзьоб
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
дзюб —
ДЗЬОБ (покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин), НІС, ДЗЮБ рідше. На хату сів чорногуз і закалатав своїм довгим дзьобом (М.
Словник синонімів української мови
-
дзюб —
Дзюб і дзьоб, -ба, -бові; дзю́[ьо́]би, -бів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дзюб —
ДЗЮБ див. дзьоб.
Словник української мови в 11 томах
-
дзюб —
Дзюб, -ба I м. Клювъ. Угор. ум. дзюбик, дзюбок. --------------- Дзюб! II меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Словник української мови Грінченка