дзюб
Дзюб, -ба I
м. Клювъ. Угор. ум. дзюбик, дзюбок.
---------------
Дзюб! II
меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Словник української мови ГрінченкаДзюб, -ба I
м. Клювъ. Угор. ум. дзюбик, дзюбок.
---------------
Дзюб! II
меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Словник української мови Грінченка