дзюрок

дзюро́к

іменник чоловічого роду

цівка

розм., рідко

Значення в інших словниках

1. дзюрок — -рка, ч., розм., рідко. Цівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дзюрок — СТРУ́МІНЬ (вузький потік води або іншої рідини), СТРУМ, СТРУМО́К, ЦІ́ВКА, ДЗЮРО́К розм. Водограї.. спрямовували свої струмені то на одну, то на другу клумбу (Ю.  Словник синонімів української мови
3. дзюрок — ДЗЮРО́К, рка́, ч., розм., рідко. Цівка. Не краплі, а суцільні дзюрки води лилися й лилися на спраглу землю (Добр., Тече річка.., 1961, 94); Бо треба дужим буть і мужнім, Не тихим дзюрком ручая, А крильним, прагнучим і пружним, Як бистровода течія (Бичко, Сійся.., 1959, 148).  Словник української мови в 11 томах