дзюрок
дзюро́к
іменник чоловічого роду
цівка
розм., рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзюрок — -рка, ч., розм., рідко. Цівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзюрок — СТРУ́МІНЬ (вузький потік води або іншої рідини), СТРУМ, СТРУМО́К, ЦІ́ВКА, ДЗЮРО́К розм. Водограї.. спрямовували свої струмені то на одну, то на другу клумбу (Ю. Словник синонімів української мови
- дзюрок — ДЗЮРО́К, рка́, ч., розм., рідко. Цівка. Не краплі, а суцільні дзюрки води лилися й лилися на спраглу землю (Добр., Тече річка.., 1961, 94); Бо треба дужим буть і мужнім, Не тихим дзюрком ручая, А крильним, прагнучим і пружним, Як бистровода течія (Бичко, Сійся.., 1959, 148). Словник української мови в 11 томах