дзінь —
дзінь-дзінь, виг. Те саме, що дзень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзінь —
Дзінь; дзінь-дзі́нь, виг.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дзінь —
ДЗІНЬ, ДЗІНЬ-ДЗІ́НЬ, виг. Те саме, що дзень. Сама [пані] як схопить дзвінок! по всіх покоях — дзінь-дзінь! Повбігали дівчата й хлопці (Вовчок, І, 1955, 76); Хомутець, дуга в окрасі, і вудила — дзінь та дзінь, попасом іде Донбасом в збруї вимащеній кінь (Руд., Дон. зорі, 1958, 110).
Словник української мови в 11 томах