дзінь

дзінь-дзінь, виг.

Те саме, що дзень.

Значення в інших словниках

1. дзінь — дзінь вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дзінь — Дзінь; дзінь-дзі́нь, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дзінь — ДЗІНЬ, ДЗІНЬ-ДЗІ́НЬ, виг. Те саме, що дзень. Сама [пані] як схопить дзвінок! по всіх покоях — дзінь-дзінь! Повбігали дівчата й хлопці (Вовчок, І, 1955, 76); Хомутець, дуга в окрасі, і вудила — дзінь та дзінь, попасом іде Донбасом в збруї вимащеній кінь (Руд., Дон. зорі, 1958, 110).  Словник української мови в 11 томах