Значення в інших словниках
-
диби —
диб, мн. (одн. диба, -и, ж.). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, що на них стають і ходять, переставляючи жердини. На диби ставати зводитися і т. ін. — а) ставати (зводитися і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диби —
Дерев'яні колоди з отворами для рук і ніг; їх використовували у середньовіччі та в нові часи як знаряддя покарання переважно селян і міщан.
Універсальний словник-енциклопедія
-
диби —
ДИ́БИ (дві довгі жердини з набитими приступками, на яких ходять), ХОДУ́ЛІ, ХІ́ДЛІ діал., ХІДЛЯКИ́ діал. Він, обіп'явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках полохати закоханих (О.
Словник синонімів української мови
-
диби —
ДИ́БИ, диб, мн. (одн. ди́ба, и, ж.). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини. Декотрі [хатки].. були підперті од низу височенькими стовпами..
Словник української мови в 11 томах
-
диби —
Диби, -бів ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210.
Словник української мови Грінченка