Орфографічний словник української мови

дивацтво

дива́цтво

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дивацтво — -а, с. Властивість за знач. дивацький. || Дивацькі дії, вчинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дивацтво — див. химера  Словник синонімів Вусика
  3. дивацтво — ДИВА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. дива́цький. Він був одиницею, з цілою самітністю й дивацтвом, які відрізняють чоловіка чи одиницю від одиниці (Коб.  Словник української мови в 11 томах