дивацтво

дива́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивацтво — -а, с. Властивість за знач. дивацький. || Дивацькі дії, вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дивацтво — див. химера Словник синонімів Вусика
  3. дивацтво — ДИВА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. дива́цький. Він був одиницею, з цілою самітністю й дивацтвом, які відрізняють чоловіка чи одиницю від одиниці (Коб. Словник української мови в 11 томах