диванчик

дива́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диванчик — див. орлець Словник церковно-обрядової термінології
  2. диванчик — -а, ч. Зменш. до диван. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диванчик — ДИВА́НЧИК, а, ч. Зменш. до дива́н. Деякі сиділи собі на диванчику, радились (Тесл., Вибр., 1936, 97). Словник української мови в 11 томах