диванчик

дива́нчик

-а, ч.

Зменш. до диван.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диванчик — дива́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диванчик — див. орлець Словник церковно-обрядової термінології
  3. диванчик — ДИВА́НЧИК, а, ч. Зменш. до дива́н. Деякі сиділи собі на диванчику, радились (Тесл., Вибр., 1936, 97). Словник української мови в 11 томах