дивацтво
дива́цтво
-а, с.
Властивість за знач. дивацький.
|| Дивацькі дії, вчинки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивацтво — дива́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дивацтво — див. химера Словник синонімів Вусика
- дивацтво — ДИВА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. дива́цький. Він був одиницею, з цілою самітністю й дивацтвом, які відрізняють чоловіка чи одиницю від одиниці (Коб. Словник української мови в 11 томах