диванчик

дива́нчик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. диванчик — див. орлець  Словник церковно-обрядової термінології
2. диванчик — -а, ч. Зменш. до диван.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. диванчик — ДИВА́НЧИК, а, ч. Зменш. до дива́н. Деякі сиділи собі на диванчику, радились (Тесл., Вибр., 1936, 97).  Словник української мови в 11 томах