Значення в інших словниках диванчик — дива́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови диванчик — див. орлець Словник церковно-обрядової термінології диванчик — ДИВА́НЧИК, а, ч. Зменш. до дива́н. Деякі сиділи собі на диванчику, радились (Тесл., Вибр., 1936, 97). Словник української мови в 11 томах