дивувати —
Викликати подив, здивовувати, вражати, чудувати, пантеличити, збивати з пантелику, сил. ошелешувати, приголомшувати; Б. З. дивуватися, чудуватися; док. ЗДИВУВАТИ, сил. г. заскочити.
Словник синонімів Караванського
дивувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. 2》 неперех. Те саме, що дивуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дивувати —
ДИВУВА́ТИ (викликати подив незвичайністю), ВРАЖА́ТИ, ЧУДУВА́ТИ розм., ЗАЧУДО́ВУВАТИ розм.; ПРИГОЛО́МШУВАТИ (надто сильно дивувати); ЕПАТУВА́ТИ книжн. (порушенням загальноприйнятих норм, правил). — Док.
Словник синонімів української мови
дивувати —
ДИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. — Вродою все я село дивувала! Та через вроду либонь і пропала! (Щог.
Словник української мови в 11 томах
дивувати —
Дивувати, -вую, -єш гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. дивом дивувати. см. диво.
Словник української мови Грінченка