дизентерик —
-а, ч., розм. Хворий на дизентерію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дизентерик —
ДИЗЕНТЕ́РИК, а, ч., розм. Хворий на дизентерію. Згадав хлопця, дизентерика в Слов’янській лікарні, й розповів Софії про зустріч з ним (Ле, Історія радості, 1947, 141).
Словник української мови в 11 томах