1. Орфографічний словник української мови

дизентерик

дизенте́рик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дизентерик — -а, ч., розм. Хворий на дизентерію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дизентерик — ДИЗЕНТЕ́РИК, а, ч., розм. Хворий на дизентерію. Згадав хлопця, дизентерика в Слов’янській лікарні, й розповів Софії про зустріч з ним (Ле, Історія радості, 1947, 141). Словник української мови в 11 томах