дизентерик
дизенте́рик
-а, ч., розм.
Хворий на дизентерію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дизентерик — дизенте́рик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- дизентерик — ДИЗЕНТЕ́РИК, а, ч., розм. Хворий на дизентерію. Згадав хлопця, дизентерика в Слов’янській лікарні, й розповів Софії про зустріч з ним (Ле, Історія радості, 1947, 141). Словник української мови в 11 томах