дизентерик

дизенте́рик

-а, ч., розм.

Хворий на дизентерію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дизентерик — дизенте́рик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дизентерик — ДИЗЕНТЕ́РИК, а, ч., розм. Хворий на дизентерію. Згадав хлопця, дизентерика в Слов’янській лікарні, й розповів Софії про зустріч з ним (Ле, Історія радості, 1947, 141). Словник української мови в 11 томах