дилда —
-и, ч. і ж., фам. Те саме, що здоровило.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дилда —
ДИ́ЛДА, и, ч. і ж., фам. Те саме, що здорови́ло. Раптом він задивився на одного поліцая. То був високий під стелю дилда, з тупим виглядом (М. Шеремет); – Отака дилда, років двадцяти чотирьох, вже одружений, а дурний, аж світиться (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
дилда —
И, ч. і ж. Висока людина. Трохи дивно дивитися на цього худющого дилду, який забився у кутку, наче перелякане звіря (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
дилда —
див. високий; сильний
Словник синонімів Вусика
дилда —
ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі..
Словник синонімів української мови
дилда —
ДИ́ЛДА, и, ч. і ж., фам. Те саме, що здорови́ло. Раптом він задивився на одного поліцая. То був високий під стелю дилда, з тупим виглядом (Шер., В партиз. загонах, 1947, 53); — Отака дилда, років двадцяти чотирьох, вже одружений, а дурний, аж світиться (Збан., Мор. чайка, 1959, 39).
Словник української мови в 11 томах