Орфографічний словник української мови

динітробензол

динітробензо́л

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. динітробензол — -у, ч. Органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динітробензол — динітробензо́л (від ди... і нітробензол) органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука