Великий тлумачний словник сучасної мови

динітробензол

динітробензо́л

-у, ч.

Органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. динітробензол — динітробензо́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. динітробензол — динітробензо́л (від ди... і нітробензол) органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука