Орфографічний словник української мови

дифузний

дифу́зний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дифузний — -а, -е. Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний. || перен. Розсіяний, розпливчастий, нечіткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дифузний — ДИФУ́ЗНИЙ, а, е. Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний. При обиранні колоїдних фарб.. клітинами.. спочатку спостерігається дифузне просочування фарбою протоплазми клітин (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 17); // перен.  Словник української мови в 11 томах