Словник української мови в 11 томах

дифузний

ДИФУ́ЗНИЙ, а, е. Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний.

При обиранні колоїдних фарб.. клітинами.. спочатку спостерігається дифузне просочування фарбою протоплазми клітин (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 17);

// перен. Розсіяний, розпливчастий, нечіткий.

Розміри планетарних туманностей рідко коли перевищують один парсек, а розміри дифузних доходять до сотні парсеків (Астр., 1956, 118).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дифузний — дифу́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дифузний — -а, -е. Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний. || перен. Розсіяний, розпливчастий, нечіткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови