дифузний

дифу́зний

-а, -е.

Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний.

|| перен. Розсіяний, розпливчастий, нечіткий.

Значення в інших словниках

1. дифузний — дифу́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дифузний — ДИФУ́ЗНИЙ, а, е. Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний. При обиранні колоїдних фарб.. клітинами.. спочатку спостерігається дифузне просочування фарбою протоплазми клітин (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 17); // перен.  Словник української мови в 11 томах