Значення в інших словниках
-
дичок —
-чка, ч. 1》 розм. Те саме, що дичка. 2》 Бджолиний рій із чужої пасіки, зібраний у вулику. 3》 Дикий кінь. 4》 зах. Вівсюг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дичок —
див. дикий; кінь; саджанець
Словник синонімів Вусика
-
дичок —
ДИ́ЧКА (дике, некультивоване плодове дерево; його плід), ДИЧО́К розм.; ЛІСНИ́ЦЯ розм. (таке дерево, що росте в лісі). Хата ще стояла, і груша-дичка перед дідовим порогом ще росла (О.
Словник синонімів української мови
-
дичок —
ДИЧО́К, чка́, ч., розм. Те саме, що ди́чка. Розказував [Рубець], коли якого дичка посадив, яку щепу щепив (Мирний, III, 1954, 147); — То ж була звичайнісінька лісова кисличка. Дичок! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 474).
Словник української мови в 11 томах
-
дичок —
Дичок, -чка м. 1) = дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17. 4) = вівсюг. Вх. Лем. 410.
Словник української мови Грінченка