дичок
Дичок, -чка
м.
1) = дичка.
2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ.
3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17.
4) = вівсюг. Вх. Лем. 410.
Словник української мови ГрінченкаДичок, -чка
м.
1) = дичка.
2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ.
3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17.
4) = вівсюг. Вх. Лем. 410.
Словник української мови Грінченка