Словник української мови Грінченка

дичко

Дичко, -ка

м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дичко — -а, ч., діал. Дикий кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дичко — див. кінь  Словник синонімів Вусика