дичко Дичко, -ка м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me дичка дичок Значення в інших словниках дичко — -а, ч., діал. Дикий кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови дичко — див. кінь Словник синонімів Вусика
Значення в інших словниках дичко — -а, ч., діал. Дикий кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови дичко — див. кінь Словник синонімів Вусика