дичко

дичко́

-а, ч., діал.

Дикий кінь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дичко — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. дичко — Дичко, -ка м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка