дичковий
дичко́вий
-ова, -ове.
1》 Прикм. до дичка.
2》 Признач., відведений для вирощування дички.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дичковий — дичко́ви́й прикметник дичкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- дичковий — див. дикий Словник синонімів Вусика
- дичковий — ДИЧКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ди́чка. 2. Признач., відведений для вирощування дички. Під дичкове поле ділянку бажано виділити в низині біля водойм (Озелен. колг. села, 1955, 20). Словник української мови в 11 томах