1. Орфографічний словник української мови

дичковий

дичко́ви́й

прикметник

дичкови́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дичковий — -ова, -ове. 1》 Прикм. до дичка. 2》 Признач., відведений для вирощування дички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дичковий — див. дикий Словник синонімів Вусика
  3. дичковий — ДИЧКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ди́чка. 2. Признач., відведений для вирощування дички. Під дичкове поле ділянку бажано виділити в низині біля водойм (Озелен. колг. села, 1955, 20). Словник української мови в 11 томах