1. Словник української мови Грінченка

дичка

Дичка, -ки

ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дичка — ди́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ди́чки Орфографічний словник української мови
  2. дичка — -и, ж. Дике, некультивоване плодове дерево. || Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дичка — ДИ́ЧКА (дике, некультивоване плодове дерево; його плід), ДИЧО́К розм.; ЛІСНИ́ЦЯ розм. (таке дерево, що росте в лісі). Хата ще стояла, і груша-дичка перед дідовим порогом ще росла (О. Словник синонімів української мови
  4. дичка — ДИ́ЧКА, и, ж. Дике, некультивоване плодове дерево. Найкращий період для окулірування — це кінець липня — середина серпня, коли кора на дичках легко відстає і живці на маточних деревах достигли (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах