добрити — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

добрити — I див. добривати. II -рю, -риш, недок., перех., діал. 1》 Задобрювати. 2》 Хвалити, вихваляти. 3》 Удобрювати (ґрунт). Великий тлумачний словник сучасної мови
добрити — УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док. Словник синонімів української мови
добрити — ДОБРИ́ТИ¹ див. добрива́ти. ДОБРИ́ТИ², рю́, ри́ш, недок., перех., діал. 1. Задобрювати. Вона вже і всміхається до його [нього] і стравою щонайкращою його добрить, так ні, сидить, насупившись, мов той сич (Сл. Гр.). 2. Хвалити, вихваляти. Словник української мови в 11 томах
добрити — Добрити, -рю, -риш гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. Зміев. у. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. Словник української мови Грінченка