Орфографічний словник української мови

доброджувати

добро́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. доброджувати — -ує, недок., добродити, -бродить, док. Закінчувати бродити (див. бродити II); ставати готовим внаслідок бродіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доброджувати — ДОБРО́ДЖУВАТИ, ує, недок., ДОБРОДИ́ТИ, бро́дить, док. Закінчувати бродити ( див. броди́ти²); ставати готовим внаслідок бродіння. Бочку [з молодим вином] переносять у погріб або підвальне приміщення, де вино остаточно доброджує (Колг. Укр., 8, 1957, 35).  Словник української мови в 11 томах