доброджувати

добро́джувати

-ує, недок., добродити, -бродить, док.

Закінчувати бродити (див. бродити II); ставати готовим внаслідок бродіння.

Значення в інших словниках

1. доброджувати — добро́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доброджувати — ДОБРО́ДЖУВАТИ, ує, недок., ДОБРОДИ́ТИ, бро́дить, док. Закінчувати бродити ( див. броди́ти²); ставати готовим внаслідок бродіння. Бочку [з молодим вином] переносять у погріб або підвальне приміщення, де вино остаточно доброджує (Колг. Укр., 8, 1957, 35).  Словник української мови в 11 томах