бродити
броди́ти
I броджу, бродиш, недок.
1》 Повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати.
|| Поволі ходити мілкою водою, болотом.
2》 перен. Повільно рухатися, пересуватися.
II бродить, недок.
Бути в стані, в процесі бродіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови