доброзвучний

доброзву́чний

прикметник

Значення в інших словниках

1. доброзвучний — -а, -е, заст. Який приємно діє на слух; милозвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. доброзвучний — Милозвучний  Словник чужослів Павло Штепа
3. доброзвучний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З.  Словник синонімів української мови
4. доброзвучний — Доброзву́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. доброзвучний — ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Який приємно діє на слух; милозвучний.  Словник української мови в 11 томах